Почаїв. Історія міста

Місто на Волині, відоме на весь світ Свято-Успенською Почаївською Лаврою

Історія м. Почаєва бере свій початок з дуже давніх часів. Про існування тут поселень в період пізнього палеоліту свідчать дуже багато знахідок: кам’яні та крем’яні знаряддя праці, кістки, уламки зброї, залишки посуду і т.п.

Перша письмова згадка про Почаїв (1450 р.) Було виявлено в Кременецькому замку. А в 1569 р., Після Люблінської унії, в складі Кременецького повіту Волинського воєводства село відійшло до Польщі.

З 1527 р. Почаїв належав багатим шляхтичам Гойським, з ім’ям яких пов’язана історія заснування монастиря. У 1597р. Анна Гойська передала монастиреві чудотворну ікону Божої Матері (яку їй подарував грецький митрополит), а ще подарувала землі: ліси, сінокоси, луки і поля. Її коштом також була споруджена кам’яна церква.

На початку XVII. в Почаєві була побудована друкарня (каталог видань) і вже в 1618 р. побачила світ перша книга К.Т. Ставровецького «Зерцало богослов’я».

У 1721 р. чернечий орден отців Василіан захопив монастир і скасував православ’я. Після третього поділу Польщі в 1795 р. Почаїв в складі Кременецького повіту Волинської губернії увійшов до складу багатонаціональної Російської імперії. Монастир все ще залишався в руках уніатів, але після польського повстання 1830-31 рр., В 1833 р. був переданий православній громаді і перейменований в Почаївську Лавру.

У XVIII ст. тут працювала друкарня, цегляний і свічковий заводи, більше десятка дрібних крамниць. Після скасування кріпацтва (1861 р.), Почаїв став центром волості (у ньому тоді було майже 350 дворів і понад 1200 жителів). Дуже високо цінувалися видання Почаївської друкарні, книги були прикрашені дивовижними орнаментами і оригінальними чеканками, прекрасно виглядали і важили не один кілограм! У той час там працювали видатні гравери по міді і дереву: брати Йосип та Адам Гочемські, Никодим Зубрицький та ін. За період свого існування до 1917 р. в друкарні було видано понад 300 книг на різних мовах.

У жовтні-листопаді 1846 р., За дорученням Київської археографічної комісії, в Почаєві перебував Т.Г.Шевченко. Тут він вивчав народний фольклор і створив чотири акварельні малюнки: «Собор Почаївської Лаври», «Почаївська Лавра з півдня», «Почаївська Лавра зі сходу», «Вид на околиці з тераси Почаївської Лаври».

З різних причин в різний час в Почаєві побували вчені, історики, письменники, діячі культури: Феофан Прокопович, Григорій Сковорода, Михайло Драгоманов, Василь Григорович-Барський, Михайло Коцюбинський, Богдан Кістяківський, Микола Костомаров, Леся Українка та ЇЇ мати Олена Бджілка, гетьман Іван Мазепа, Оноре де Бальзак, Ференц Ліст, російські самодержці: Петро 1, Олександр II, Олександр III, Микола II.

На початку ХХ ст. Почаїв, як і вся Волинь, залишався аграрним придатком Росії. Економіка розвивалася повільно, зате процвітала торгівля і дрібні ремесла. Досить часто влаштовувалися ярмарки. У містечку працювали пошта, телеграф, паровий млин. За роки Першої світової війни Почаїв кілька разів переходив з рук в руки. Під час військових дій за 1915-1919рр. австро-угорські, німецькі та російські війська завдали значної шкоди місцевому населенню і господарству, всюди панувала розруха.

На початку вересня 1920-р. Почаїв в складі Волинського воєводства знову потрапив під владу Речі Посполитої. Населення займалося землеробством і дрібними ремеслами, животіло в злиднях. широку суспільно просвітницьку діяльність в окрузі Кременця розвинуло товариство «Просвіта», а один з ЇЇ керівників С.Жука працював в Почаївському кооперативному банку.

У серпні 1939 р. Західна Україна була приєднана до СРСР, а з грудня Почаїв став селищем міського типу в складі Тернопільської області. Радянська влада проводила масові репресії, які зупинила почалася Друга світова війна. 30 червня 1941 р. містечко було окуповано фашистами. У Почаєві був створений центр ОУН, а в травні 1942 р. в кооперативному банку була навіть проведена конференція. Восени 1942 р. почалося створення УПА. Перебуваючи в Кременецьких лісах, ця армія протягом усієї війни успішно воювала проти гітлерівців. За роки окупації німці знищили і вивезли до Німеччини понад 3 тис. Жителів Почаєва. А навесні 1944 р. Почаїв був звільнений радянськими військами.

До 1951 р. Почаїв відбудовували після війни. А за 1952-1970 рр. тут були введені в експлуатацію: промкомбінат, електростанція, плодоовощной комбінат, фабрика госптоварів, взуттєва фабрика, ремонтно-будівельні ділянки, відкрито профтехучилище. Ще побудували школу, універмаг, кінотеатр, будинок культури та майже 400 будинків.

У березні 1963 р. в результаті об’єднання Кременецького, Почаївського, Шумського та ВЕЛИКОДЕДЕРКАЛЬСЬКЕ районів в один — Почаїв став містом районного підпорядкування.

Почаїв яка область? – Тернопільска область Кременецький район

Перебуваючи в мальовничому куточку на півночі Тернопільщини, маючи у своєму розташуванні такі святині, як неповторної краси Свято-Успенську Почаївську Лавру, Свято-Духівський скит, гору Божа, Джерело Святої Анни – сьогодні м. Почаїв все більше і більше привертає до себе увагу туристів.

Внести посильну допомогу для тих, хто постраждав від війни:

на картку Приватбанк: 4149 6293 5763 2108 
на картку Монобанк: 4441 1144 0210 2543 або https://send.monobank.ua/3PP7E8uEV6


Спаси Господи, дякуємо за вашу доброту!