Свято Почаївської ікони Божої Матері
Почаївська ікона Божої Матері (іноді ще називають Ікона Почаївської Богородиці, Почаївська Ікона і т.д.) належить до числа найбільш шанованих святинь Православної Церкви. Вона відома усьому слов’янському світові: її шанують в Росії, в Боснії, Сербії, Болгарії та інших країнах. Поряд з православними на поклоніння чудотворному образу Пресвятої Богородиці приходять і християни інших віросповідань.
У Почаївській Лаврі – древньому оплоті Православ’я, чудотворна ікона перебуває близько 400 років. Чудеса, що виникають від святої ікони, численні і засвідчені в монастирських книгах записами віруючих, з молитвою зверталися про позбавлення від невиліковних недуг, звільнення від полону і напоумлення грішників.
День Ікони Почаєвської
Святкування на честь Почаївської ікони Божої Матері 5 серпня (за новим стилем) було встановлено в пам’ять позбавлення Успенської Почаївської Лаври від турецької облоги 20- 23 липня 1675 року (за старим стилем).
Почаївська ікона Божої Матері Влітку 1675 року під час Збаразької війни з турками, за царювання польського короля Яна Собеського (1674-1696), полки, що складаються з татар, під проводом хана Нурредин, через Вишнівець підступили до Почаївської обителі, обступивши її з трьох сторін. Слабка монастирська огорожа, як і кілька кам’яних будівель обителі, не уявляла ніякого захисту для загрожених. Ігумен Йосип Добромирський переконав братію і мирян звернутися до небесних захисникам: Пресвятої Богородиці і преподобному Іову Почаївському. Ченці і миряни ретельно молилися, припадаючи до чудотворного образу Божої Матері і до раки з мощами преподобного Іова. Вранці 5 серпня (23 липня за старим стилем) зі сходом сонця татари тримали остання порада про штурм обителі, ігумен же велів співати акафіст Божої Матері. З першими словами «Взбранной Воєводі» над храмом раптово з’явилася Сама Пречиста Богородиця, «омофор белоблістящійся розпускаючи», з небесними ангелами, що тримають оголені мечі. Преподобний Іов знаходився біля Божої Матері, кланяючись Їй і молячись про захист обителі. Татари взяли небесне воїнство за примару, в сум’ятті стали стріляти в Пресвяту Богородицю і преподобного Іова, але стріли поверталися назад і ранили тих, хто їх пускав. Жах охопив ворога. У панічному втечу, не розбираючи своїх, вони вбивали один одного. Захисники монастиря кинулися в погоню і захопили багатьох у полон. Деякі полонені згодом прийняли християнську віру і залишилися в обителі назавжди.
Почаївський образ Діви Марії знаменитий численними зціленнями. До нього зверталися навіть повністю зневірені люди – і Богородиця дарувала їм позбавлення від страшних мук. Так, в 1664 р вода з джерела біля Лаври зцілила хлопчика з більмом на оці – як тільки священик омив личко малюка, той почав бачити. А в 1950 р реліквія врятувала майже паралізовану черницю Варвару – до того жінка ледве ходила на милицях, але, доторкнувшись до образу, вона знову змогла вільно пересуватися.
Святиня владна не тільки над фізичними недугами – вона лікує й душу, очищаючи її від озлобленості, заздрості, гніву, ліні, інших порочних пристрастей і згубних залежностей. Крім того, молитва перед іконою дозволяє зміцнитися у вірі, позбутися сумнівів, вгамувати тривогу, відчути спокій, умиротворення і радість.
Молитва Почаївській Божій Матері: Щоб відчути благодатну силу ікони, необхідно читати перед нею таку молитву:
«До Тебе, о Богомати, молитовно звертаємося ми, грішні, згадуючи Твої чудеса, явлені у святій Почаївській лаврі, і за свої уболіваючи гріхи. Знаємо, Владичице, знаємо, що не подобає нам, грішним, чого-небудь просити, тільки того, щоб Праведний Суддя беззаконня наші простив. Усе бо, що ми в житті перетерпіли, скорботи, і недолю, і хвороби, як плоди наших беззаконь, виросли нам; Бог попустив це для нашого виправлення. Тому все це істиною і судом Своїм навів Господь на грішних рабів Своїх, що в печалях своїх до заступництва Твого, Пречиста, вдаються і з розчуленим серцем до Тебе взивають так: гріхів і беззаконь наших, Блага, не пом’яни, але піднеси пречисті руки Твої до Сина Твого і Бога, щоб Він простив нам вчинене нами, щоб за незчисленні наші невиконання обіцяння лиця Свого від рабів Своїх не відвернув і щоб благодаті Твоєї, яка допомагає нам у спасінні, від душ наших не відняв. Так, Владичице, будь спасінню нашому заступницею і слабкодухістю нашою не погордуй, зглянься на стогони наші, що в бідах і скорботах наших перед чудотворним Твоїм образом возносимо. Просвіти зворушливими помислами розум наш, віру нашу укріпи, надію утверди, дар найсолодшої любові сподоби прийняти. Цими ж, Пречиста, даруваннями, а не хворобами і скорботами, життя наше до спасіння приводиться, але від зневіри і відчаю душі наші охорони, позбав нас, слабких, від бід, що надходять на нас, і недолі, і наклепів людських, і нестерпних хвороб. Даруй мир і благоденство Україні нашій заступництвом Твоїм, Владичице, утверди православну віру в країні нашій і в усьому світі. Церкву апостольську і соборну на приниження не віддай, устави святих отців навіки непохитними збережи і всіх, хто до Тебе вдається, від рову згубного спаси. Ще ж і єрессю зваблених братів наших або тих, що спасительну віру у гріховних пристрастях згубили, знову до істинної віри і покаяння наверни, щоб, разом з нами Твоєму чудотворному образу поклоняючись, Твоє заступництво сповідували. Сподоби ж нас, Пречиста Владичице Богородице, ще в цьому житті перемогу істини Твоїм заступництвом побачити, сподоби нас благодатну радість раніше нашої кончини сприйняти, як у давнині насельників почаївських Твоїм явленням переможцями і просвітителями агарян показала Ти, щоб усі ми, вдячним серцем разом з ангелами, і пророками, і апостолами, і з усіма святими Твоє милосердя прославляючи, віддавали славу, честь і поклоніння в Тройці славивому Богу, Отцю, і Сину, і Святому Духу, навіки-віків. Амінь»